Анонімність у Telegram умовна та не захищає злочинців від відповідальності, — заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції
Месенджер Telegram активно використовується українськими злочинцями як засіб комунікацій, так і як безпосередньо інструмент для злочинів, але поліція має власні інструменти протидії. Про це заявив заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Артем Шевчишен в коментарі Українським Новинам.
"Telegram став для злочинців альтернативою даркнету: він і швидше, і залучати аудиторію там легше. З кожним роком кількість кіберзлочинів зростає по всьому світу і Україна — не виключення", — наголосив Шевчишен.
За даними Нацполіції, наразі слідчі розслідують майже 65 тисяч правопорушень у кіберпросторі, суттєва частина яких — як раз за допомогою Telegram-каналів. При цьому, у відомстві наголошують, що злочинцям часто здається, що злочини, які скоєні онлайн, роблять їх невловимими, але це не так, тому відповідальності уникнути все одно не вдасться. Якщо подивитися офіційні джерела, то можна побачити, що майже щодня поліція рапортує про затримання чергових злочинів, які намагалися приховатися за інтернет-анонімністю.
За словами Шевчишена, сьогодні в Telegram можна знайти багато позазаконних пропозицій і послуг. Від придбання наркотиків і допомоги в незаконному ухиленні від мобілізації до зовсім нетипових, на кшталт, замовних підпалів.
"Два молодики віком 20 та 26 років організували Telegram-канал, через який за $500-3000 доларів приймали замовлення на підпал майна тих, хто чимось не вгодив замовникам. Підходили до справи серйозно: вивчали жертву, проводили розвідку місцевості, виїздили на місце злочину і закидали оселю потерпілих коктейлями Молотова. Все фільмували на камеру в якості доказів — гроші брали вже після підтвердження скоєного. Ми їх встановили та вручили підозри, звичайно: і організаторам, і дев'ятьом виконавцям", - розповів Шевчишен.
Також заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції розповів, що злочинці почали створювати в Telegram закриті спільноти з обміну досвідом. І іноді такі групи є досить масовими.
"Маємо закінчене досудове розслідування, в якому організатор створив Telegram-бот, за допомогою якого залучив понад 800 охочих взяти участь в злочинній схемі. Бот цей рекламувався на провідних Телеграм-каналах і приймав заявки на вступ до шахрайської спільноти. Для цього треба було вказати рівень своїх навичок у шахрайській діяльності, ресурси, з яких стало відомо про шахрайську спільноту та чому саме цю спільноту було обрано. Після схвалення адміністраторами Telegram-каналу заявки новий учасник злочинної організації отримував посилання на чат шахрайської спільноти у месенджері Telegram у якому учасники ділилися між собою методами та успіхами шахрайської діяльності", - зазначив Артем Шевчишен.
За його словами, організатори подібних спільнот мали окремі схеми їх монетизації, беручи долю з кожного злочину (найчастіше це було шахрайство з використанням фішингових сайтів), скоєного з використанням запропонованого інструментарію. Отримані від злочинної діяльності гроші розподілялися між всіма учасниками злочинної організації: організатор отримував 10% від кожної вдалої спроби заволодіти чужими грошима, 50% йшло тому, хто створив фішингове посилання, все інше — тому, хто переказував гроші потерпілих на підконтрольні рахунки.
Як повідомлялося раніше, щомісячна світова аудиторія месенджера Telegram досягла 900 мільйонів осіб. Також у 2024 році компанія-власник месенджера почала співпрацювати з українською владою. Так, представник платформи Ремі Вонг розповів, що Telergam отримав від України перелік "потенційно проблемних" каналів і наразі перевіряють їх на відповідність правилам платформи.