WSJ: Російська шпигунська мережа розширюється після повномасштабного вторгнення

Від перших днів повномасштабного вторгнення в Україну російська шпигунська мережа розширилася як за розміром, так і за впливом.

Про це у своїй статті пише американська газета The Wall Street Journal.

Видання повідомляє, що Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) зіткнулася з дезорганізацією після того, як у звітах розвідки недооцінювали обороноздатність України. На тлі того, що за наказом Путіна багато високопосадовців “були під домашнім арештом”, Європа також вислала сотні дипломатів, підозрюваних у шпигунстві.

Відтоді, як повідомляє WSJ, європейські експерти з безпеки вважають, що апарат зовнішньої розвідки ФСБ зміг поповнити свої лави та відновити ефективність.

Європейські чиновники також кажуть, що рішення Путіна залишити кордони Росії відкритими дозволило шпигунам ФСБ приєднатися до тисяч росіян, які втекли з країни, щоб уникнути мобілізації.

Примітка: на відміну від України, у Росії міжнародні кордони не закриті для чоловіків мобілізаційного віку після вторгнення РФ.

Водночас Третє управління військової контррозвідки (ДКВР) ФСБ, яке шпигує за російськими військовими та запобігає дезертирству, стало найбільшим підрозділом агентства, кажуть аналітики безпеки.

Експерти також кажуть, що Росія стала більш агресивною щодо інакомислячих в інших країнах.

13 лютого в Іспанії убили російського пілота вертольота Максима Кузьмінова, який втік в Україну в серпні 2023 року. Повідомляється, що в нього вистрілили шість разів, а його згорілу машину знайшли неподалік.

Голова Служби зовнішньої розвідки (СВР) Росії Сергій Наришкін 20 лютого прокоментував загибель Кузьмінова, назвавши льотчика “зрадником” і “моральним трупом”. Російські шпигунські групи також виявили в Україні, Сполученому Королівстві та Словенії.

Експерт російських спецслужб Андрій Солдатов заявив, що ФСБ, Служба зовнішньої розвідки і військова розвідка РФ дедалі активніше співпрацюють, стираючи межі між різними організаціями.